ПЕРЕДДИПЛОМНА ПРАКТИКА 2026: НОВІ ТВОРЧІ РОБОТИ, НОВІ ІМЕНА

Понад 20 бакалаврів кафедри аудіовізуальних медіа та кафедри кіно- і телемистецтва НН Інституту журналістики пройшли переддипломну практику на університетській медіаплатформі “Campus Radio Ukiane / Студент-TV”. Знайомимо з майбутніми аудіовізуальними бакалаврськими роботами, які скоро стартуватимуть в ефірі “Бакалавр-TV”, на сайтах кафедр, відкритих показах та презентаціях. Бажаємо успішного захисту!

Ангеліна ЖМУР: “У своїй роботі “Футбол без обмежень: інклюзія, рівність та соціальні спільноти” я хочу показати, що футбол в умовах повномасштабної війни стає інструментом підтримки, відновлення та об’єднання українців. Я досліджую, як через інклюзивні ініціативи, адаптивний спорт, розвиток жіночого футболу та діяльність соціальних спільнот формується нове уявлення про рівність і доступність спорту для всіх. Футбол сьогодні — це про можливості без обмежень: для дітей, ветеранів, жінок, людей з інвалідністю; це про рівність, підтримку і силу суспільства, яке продовжує розвиватися навіть у найскладніших умовах” (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – доцент Віктор НАБРУСКО).

Іван ТРЮХАН: “Позицiя манги у соцiокультурному ландшафтi крiзь роки” – документальний нарис, тематика якого власне зафіксована у назві фільму й, відповідно, ставить за мету дослідження витоків формування цілого культурного пласту художніх творів з соціальної та психологічної точок зору” (ОП “Сценарна майстерність і режисура кіно та телебачення”, керівник творчої майстерні – професор Леонiд МУЖУК).

Соломія ОВЧАРУК: “У моїй бакалаврській роботі “Лінія” – лінія життя, лінія геометричного місця точок, межі, уявного шляху. Тут лише одна історія серед мільярдів подібних, які щодня народжуються і зникають. Та варто головній героїні заговорити зі сцени, як у залі проявляється знайомий нам світ зі своїми звичними реакціями та ролями” (ОП “Звукорежисура”, керівник творчої майстерні – викладач Сергій БАДІОН). 

Віола КОНОНЕЦЬ: “Бакалаврська робота “Смак стійкості” присвячена історіям закладів та волонтерських ініціатив, що виникли під час повномасштабної війни. У центрі проєкту — кафе, ресторани й простори, де працюють військові, ветерани або їхні родини, а також команди, які поєднують гастробізнес із волонтерством. Досліджую: як ці ініціативи стають осередками підтримки, реабілітації та громадської солідарності. Аудіовізуальний формат дозволяє через живі історії показати, що стійкість має не лише силу, а й смак” (ОП “Журналістика та соціальна комунікація, науковий керівник – доцент Людмила ФЕДОРЧУК).

Аліса ДЯЧЕНКО: “Бакалаврська робота “Мій дім” – це не лише про будинок, це про особисті спогади, традиції та сімʼю. Піаніно, на якому грав дідусь, садок, що завжди розквітав завдяки бабусі – це частина моєї історії, яка в мені назавжди. “Мій дім” – авторський проєкт, де я, Аліса Дяченко, розповідаю власну історію про зв’язок поколінь і значення дому в житті кожної людини” (ОП “Ведучий програм телебачення”, керівник творчої майстерні – викладач Сергій ПОЛЕШКО).

Яна ЯКИМЕНКО: “Одеса — місто магніт. Варто закохатися лише раз, і ти вже не зможеш його відпустити. Під час переддипломної практики я остаточно визначилася з локаціями, текстом і головним сенсом, який вкладатиму у свою дипломну роботу. В авторському відеопроєкті “Одеса між морем і серцем” я покажу місто очима одеситки — не туристичну листівку, а особисту історію життя. Розповім, якою була Одеса до повномасштабного вторгнення і якою стала під час війни. А також поділюся локаціями, що мають для мене особливе значення” (ОП “Ведучий програм телебачення”, керівник творчої майстерні – викладач Сергій ПОЛЕШКО).

Анастасія ІЛЬНИЦЬКА: “Чи здатен штучний інтелект зрозуміти людину так само, як її розуміє психолог? Сьогодні мільйони людей довіряють ШІ свої страхи, тривоги й найособистіші переживання. Але де насправді проходить межа між підтримкою та небезпекою? У експлейнері «Психологія проти штучного інтелекту: за ким майбутнє?» — чесна розмова про те, чи справді ШІ може замінити людину у сфері психології (ОП “Журналістика та соціальна комунікація, науковий керівник — доцент Інна ЧЕРЕМНИХ).

Богдан ГРИЩЕНКО: “Під час переддипломної практики я зосередився на створенні авторської пісні “На потім” та розробці анімаційного відеокліпу до неї. “На потім” розповідає історію дівчини, яка загубилася у власних страхах та переживаннях. Чи зможе вона віднайти шлях серед пітьми? Адже у кожного з нас є людина, яка здатна осяяти навіть найтемніші періоди нашого життя” (ОП «Звукорежисура», керівник творчої майстерні – викладач Юрій ТОВСТОГАН).

Дар’я КОРЕЦЬКА: “Відеомонтаж не лише поєднує кадри, він формує емоції, інтерпретації та реакції глядачів. Через ритм, порядок зображень і контекстуалізацію подій відеосклейка здатна підсилювати напругу, створювати ілюзію причинності та задавати моральну оцінку побаченому. У бакалаврській роботі “Монтаж, як маніпуляція: як відеосклейка впливає на емоцію та реакцію глядача” досліджую особливості відеомонтажу як інструменту маніпуляції в кіно, рекламі та новинах, що впливає на сприйняття реальності аудиторією. (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – доцент Ілля ХОМЕНКО).

Дар’я РЕМЕЗ: “Протягом століть дипломатична галузь була однією зі сфер, що вважались суто чоловічими. Переконання, наче жінка не може гідно представляти державу на міжнародній арені, міцно закріпилось в суспільстві. Та прогрес невпинно бере своє, і слова «дипломатка» чи «консулка» звучать в медіа та публічному просторі все частіше. Як українки керують складними місіями в далеких країнах, очолюють відомства із зовнішньої політики та ведуть найвиснажливіші перемовини? Про все це у моїй програмі “Українські жінки в дипломатичній службі: інституційні зміни та персональні кейси” (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – доцент Віктор НАБРУСКО).

Денис ЗЕЛЕНСЬКИЙ: “Раніше дім визначався за родинними могилами: де лежать пращури, там і наше коріння. Війна змінила це правило, перетворивши спокій на розкіш, а традицію – на логістичну проблему. Коли смерть наздоганяє на чужині, а шлях до рідного цвинтаря перекритий мінами чи окупацією, традиційне “земля до землі” стає неможливим фіналом. У програмі “Відспівування вогнем” розповім про історію цього трагічного компромісу, про переселенців, які замість вклонятися рідним могилкам, змушені стискати в руках холодну кераміку урн. Як вогонь, який раніше вважався чужим і «бездушним», став для тисяч українців єдиним способом зберегти зв’язок із домом? (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – доцент Людмила ФЕДОРЧУК).

Дмитро СИВОЛАП: “Працюю над дипломною роботою, пишу, зводжу і роблю мастеринг до композицій свого мініальбому (робоча назва “noname.exe”). Композиції мого мініальбому – це поєднання електронної музики з етнічними та класичними інструментами; поєднання EDM, фолк, акустичної музики та trap/hip-hop. Альбом матиме п’ять композицій” (ОП “Звукорежисура”, керівник творчої майстерні – викладач Юрій ТОВСТОГАН).

Каміла МАКАРЕНКО: “Чим відрізняється медіаспоживання в Україні та Канаді? У своїй бакалаврській роботі «Медіаспоживання: Україна та Канада» досліджую, які джерела інформації обирають аудиторії двох країн, як формується довіра до медіа та яку роль відіграють цифрові платформи у щоденному споживанні новин? (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник — доцент Людмила ФЕДОРЧУК).

Катерина ТЕРЛЕЦЬКА: “Документальний фільм “Нотатки реальності” – це спостереження про крихкість і силу людського духу, де за ніжністю руху приховано гострі теми витривалості, болю та внутрішньої боротьби. Стрічка говорить мовою образів про надзвичайно ніжний, але водночас важкий і сильний світ, що зазвичай лишається поза кадром (ОП «Кіно-, телеоператорство», науковий керівник – професор Леонід МУЖУК).

Анастасія ЩЕРБІНА: “Короткометражний ігровий фільм “Сліди існування” про дівчину, яка звикла не залишати слідів свого життя. Вона боїться показати себе, стирає будь-який знак присутності, але одного дня створює маленьку річ власними руками. Цей простий, невеличкий жест потрапляє до чужих рук і дарує тепло, яке не очікували отримати. Фільм показує, як навіть найменший слід може залишити слід у світі і торкнутися сердець інших людей”. (ОП «Кіно-, телеоператорство», науковий керівник – професор Леонід МУЖУК).

Олександра КОЛЯДЕНКО: “Чорнобиль як вимір часу. Репортаж про зону пам’яті та забуття” — дипломна робота, яка розкриває історію Чорнобильської АЕС через призму часу: від катастрофи 1986 року до сучасних подій, зокрема окупації та місії МАГАТЕ. Репортаж показує, як зона пережила знеструмлення та трансформацію пам’яті. Це проєкт про людей, події та сліди часу, які залишаються на мапі історії та свідомості” (ОП “Журналстика та соціальна комунікація”, науковий керівник — доцент Віктор НАБРУСКО).

Роман ЛУКОМСЬКИЙ: “Проєкт “R-ST 42” присвячений створенню звукового оформлення короткометражного 3D-мультфільму, що реалізується на студії 15К3 у співпраці з режисером Андрієм Соболєвим, який також виступає актором дубляжу. У межах проєкту здійснено запис акторів, формування звукової бібліотеки та підготовку чорнового саунд-дизайну. Наразі триває етап повноцінної 3D-анімації та підготовка фінального зведення звуку (ОП “Звукорежисура”, керівник творчої майстерні – викладач Юрій ТОВСТОГАН).

Сергій ОРИЩУК: “Бакалаврська робота «Традиції за святковим столом» присвячена автентичній культурі села Жежелів Вінницької області. Основу моєї роботи складають зйомки традицій Великодня та Різдва у рідному селі. Протягом переддипломної практики я зосередився на створенні унікального різдвяного контенту. Мета проєкту — зафіксувати живу історію та обрядовість рідного краю, що передається крізь покоління (ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – професор Олесь ГОЯН).

Юрій СЛИВА. Моя бакалаврська робота “Київські хроніки” відображає повсякденне життя людей під час війни. Кожен переживає складні обставини по-своєму: хтось виснажений і пригнічений подіями, а хтось знаходить у собі сили продовжувати звичний ритм життя, наприклад, розпочинає ранок зі спорту. Я прагнув передати багатогранність характерів сучасних українців і складність нашого сьогодення. Попри всі труднощі та виклики українці не зупиняються — вони продовжують жити, працювати, підтримувати одне одного й знаходити надію навіть у найтемніші часи” (ОП «Кіно-, телеоператорство», науковий керівник – асистент Петро КАТЕРИНИЧ).

Яна БАБ’ЯК: “Документальний фільм“Діти і гаджети” присвячений дослідженню впливу цифрових пристроїв на сучасне дитинство. Метою проєкту є не лише фіксація проблеми, а й формування простору для роздумів: якою буде дитинство наступного покоління і яку відповідальність у цьому процесі мають дорослі. Особлива увага буде приділена художньому рішенню: композиції кадру, монтажній ритміці та атмосфері, що підкреслює контраст між живим спілкуванням і цифровою ізоляцією” (ОП “Ведучий програм телебачення”, науковий керівник – викладач Світлана ПОРОЖНА).

Ксенія ВЕРТЕБНА: “Десятки розбитих будинків. Щоденні обстріли. Перебої зі світлом, водою та зв’язком. Так минає кожен день у прикордонних селах Чернігівщини — за кілька кілометрів від кордону з Росією та Білоруссю. Війська РФ продовжують атакувати. Села опиняються під ударами артилерії та FPV-дронів, зокрема на оптоволокні. Лінія фронту — не на мапі, вона тут, за городами й полями. Та попри небезпеку люди залишаються. Працюють. Навчають дітей. Відбудовують зруйноване. Бережуть пам’ять і тримаються за своє. Про все це у моєму авторському проєкті «Ніч і Північ. Життя на прикордонні Чернігівщини(ОП “Журналістика та соціальна комунікація”, науковий керівник – доцент Віктор НАБРУСКО).

УСПІШНОГО ЗАХИСТУ!